- заклякти
- [закл’а/ктие]
-кну, -кнеиш; мин. -кл'а/к, -кла/кла і -кнуў, -кнула; нак. -кние, -кн'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
заклякти — див. заклякати … Український тлумачний словник
заклякти — див. заклякати … Словник синонімів української мови
заклякти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
завмерти — завмирати 1) (стати нерухомим, зберігаючи позу, положення в момент припинення руху), застигнути, застигти, застигати, заклякнути, заклякти, заклякати, заціпеніти, закам яніти, скам яніти 2) (утратити на якийсь час здатність рухатися від сильного… … Словник синонімів української мови
закляклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заклякнути, заклякти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
заклякати — I = заклякнути, заклякти (про людину й частину її тіла утрачати від холоду чутливість, рухливість тощо), застигати, застигнути, застигти, оклякати, оклякнути, заціпеніти, задубіти, закостеніти, задерев яніти, потерпти, потерпнути, закоцюб(ну)ти,… … Словник синонімів української мови